Летрозол, якщо бажання мати дітей не реалізується

Порівняно зі стандартним лікуванням гонадотропіном та кломіфеном, летрозол повинен призвести до зменшення кількості багатонароджених пологів у разі нездійсненого бажання мати дітей та гіперстимуляції яєчників - без зменшення ймовірності вагітності. Це було предметом рандомізованого дослідження Національного інституту охорони здоров’я дітей та розвитку людини (NICHD), проведеного у 12 клінічних центрах США. Центром координації даних для дослідження був Спільний центр статистики та інформатики Єльського університету.

Летрозол - ефективна альтернатива стандартному лікуванню?

Летрозол належить до групи інгібіторів ароматази. До цього часу інгібітори ароматази використовувались, серед іншого, для індукції овуляції у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПК). Зараз мета - показати, чи може летрозол бути ефективною альтернативою стандартним терапевтичним засобам гонадотропіну та кломіфену, навіть якщо бажання мати дітей не реалізується. Це було основним напрямком американського дослідження проф. Майкл П. Даймонд та його колеги. Репродуктивна медицина сподівалася, що летрозол буде утворювати лише окремі фолікули, зменшуючи тим самим ризик гіперстимуляції яєчників та його наслідки - без зменшення ймовірності вагітності.

Підвищений ризик багатоплідної вагітності та передчасних пологів при стандартній терапії

Якщо бажання мати дітей не реалізується, існують різні методи для пар з таким діагнозом. На додаток до простої оптимізації циклу та дорогого запліднення in vitro (ЕКО) або внутрішньоцитоплазматичної ін’єкції сперми (ICSI), часто застосовується стимуляція яєчників - іноді з подальшим внутрішньоутробним заплідненням. Засоби, що індукують овуляцію, кломіфен або гонадотропін використовуються як стандартні терапевтичні засоби. Однак вони часто асоціюються з гіперстимуляцією яєчників. Це збільшує ризик багатоплідної вагітності, а також ризик передчасних пологів та пов'язану з цим неонатальну захворюваність.

Структура дослідження

Багатоцентрове та рандомізоване дослідження включало 900 пар з нездійсненим бажанням мати дітей. Жінки-учасниці були у віці від 18 до 40 років з неушкодженою порожниною матки та принаймні однією неушкодженою матковою трубою. Партнери чоловічої статі повинні були мати зразки сперми щонайменше 5 мільйонів сперми на мілілітр.

301 жінка отримувала гонадотропін у вигляді підшкірної ін’єкції для стимуляції яєчників, 300 жінок отримували кломіфен та 299 жінок отримували летрозол перорально у формі таблеток. Фармацевтичні компанії щодо використовуваних активних інгредієнтів ніколи не брали участі в результатах дослідження.

Основною метою аналізу була багатоплідна вагітність у жінок, які завагітніли. Вторинними кінцевими точками були рівень народжуваності, кількість багатоплідних вагітностей з подальшим народженням або втратою майбутньої дитини, тривалість вагітності та ускладнення плода та новонароджених.

Результати дослідження летрозолу та гонадотропіну або кломіфену

Результати дослідження: Після ін'єкції гонадотропіну 35,5% жінок завагітніли, 32,2% з них народили свою дитину живою. У групі кломіфенів було 28,3% вагітностей з 23,3% живонароджених. На летрозолі 22,4% жінок завагітніли, а 18,7% народили живу дитину. Гонадотропін тут був явно переконливим.

Однак головним акцентом цього дослідження була багатоплідна вагітність. Лише 9 із 67 багатоплідної вагітності були у групі летрозолу. 34 із 107 жінок, які приймали гонадотропін, мали багатоплідну вагітність. При 8 із 85 багатоплідної вагітності група кломіфенів була майже порівнянна з групою летрозолу.

Усі багатоплідні вагітності кломіфеном та летрозолом були вагітністю двійнятами. У групі гонадотропінів було 24 вагітності близнюками та 10 триплетів.

Результат дослідження

Результати дослідження показують, що інгібітор ароматази летрозол призводить до значно меншої кількості вагітностей та багатопліддя, ніж стандартний терапевтичний засіб гонадотропін. Статистично значущої різниці у кількості вагітностей та багатоплідних народжень між кломіфеном та летрозолом не було.

Слід також позитивно відзначити, що між 3 групами не було суттєвих відмінностей щодо вроджених аномалій або між ускладненнями плода та новонароджених.

Оригінальний файл: http://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa1414827