ESMO Рак молочної залози 2020: Рак молочної залози ніколи не закінчується повністю

Доктор. Рікка Н. Педерсен з кафедри клінічної епідеміології Орхуського університету в Данії та його колеги оцінили дані жінок з датського реєстру раку молочної залози, у яких діагностовано рак молочної залози від I до III між 1987 і 2002 роками. За допомогою національних реєстрів, що базуються на популяції, вони виявили пацієнтів, які пережили без рецидивів десять років після первинної операції з приводу раку молочної залози [1]. Так було у 18 117 із 31 528 хворих на рак молочної залози. Потім вчені дослідили, чи не було у цих жінок рецидивів або іншої пухлини, чи вони померли до контрольної дати 31 грудня 2013 року.

15% жінок страждають від пізніх рецидивів

З пацієнтів, які залишались без рецидивів протягом десяти років після первинної операції, у 1763 рецидивів раку молочної залози спостерігалося загалом 106 602 людино-років.

Це відповідало рівню захворюваності на пізні рецидиви 16,5 на 1000 людино-років (95% довірчий інтервал [ДІ] 15,8–17,3). Сукупно, після максимум 27 років спостереження, близько 15% жінок все ще страждали від пізнього рецидиву, хоча вони залишалися без рецидивів протягом перших десяти років після первинної операції.

Фактори ризику пізніх рецидивів раку молочної залози

Сукупний ризик пізніх рецидивів був вищим у жінок із позитивним раком молочної залози, позитивним до рецепторів естрогену (ER), пухлинами III стадії та більшою кількістю уражених лімфатичних вузлів при початковому діагнозі:

  • ER-негативний рак молочної залози означав, що ризик пізнього рецидиву був майже вдвічі менший від ER-позитивного раку (коефіцієнт ризику [HR] 0,57; 95% ДІ 0,45–0,72).
  • Для чотирьох і більше позитивних лімфатичних вузлів ризик пізнього рецидиву збільшився в 3 рази порівняно з жодним із уражених лімфатичних вузлів (коефіцієнт ризику [HR 3,0; 95% ДІ 2,47–3,55).
  • При пухлинах III стадії ризик пізнього рецидиву збільшився на 85% порівняно з пухлинами I стадії (HR 1,85; 95% ДІ 1,59–2,15).

Порівняння з іншими даними про пізні рецидиви

У метааналізі ризик пізнього рецидиву раку молочної залози після п’яти років ендокринної терапії без рецидиву був дещо вищим для ER-позитивних карцином [2]. У цей аналіз були включені дані 62 923 пацієнтів із HR-позитивним раком молочної залози. Мета-аналіз визначив розмір пухлини та стан лімфатичних вузлів як основні фактори ризику пізнього рецидиву. Стадія пухлини та маркер проліферації Ki67 мали менший вплив. Згідно з цим аналізом, статус HER2 та статус рецепторів прогестерону не мали значення для ризику пізніх рецидивів [2].

Відмінності між цим мета-аналізом та представленою в даний час оцінкою Данії можуть бути пов'язані з тим, що в Данії також були включені пацієнти з HR-негативними пухлинами, і спостереження розпочалося лише через десять років після первинної хірургічної терапії. Механізм пізніх рецидивів, особливо при HR-позитивному раку молочної залози, досі незрозумілий.